і снова здравствуйтє. приїхала моя давня подруга, питає, куди б сходити вночі погудєть. а я ні в зуб ногой. порадьте, будь ласка, хороший нічний клуб з приємним контингентом і музикою.
За відчуттями - я пиріжок, щедро нафарширований капустою, грибами, рисом, яйцем і присипаний кунджутом. Шарфи, шкарпетки, светри й пальто роблять свою справу. Я своє відхрюкала і боюсь, що якщо старість - це такий самий паскудний стан, коли все болить і попри купу часу не маєш змоги нічого зробити, - то я не хочу до неї доживати. Відтоді, як я востаннє хворіла, минуло більше трьох років, і я вже забула, що це таке. Бай зе вей, до якого віку ви хотіли б дожити? Не бійтеся думати на цю тему, все одно всє умрьом)) А ще кожна подія так чи інакше мене підштовхує до думки, що з цієї країни треба валити. Мерщій.
Виходжу вчора з маршрутки і йду на своїй хвилі до переходу. Біля переходу стоїть чувак у масці і простягає мені якусь папірчину. Не виймаючи навушників, кажу йому "Мы все умрём", беру листочок і йду далі. Уже в переході читаю, що він мені дав: "Не умирай. Ты должен жить" і адреса центру лікування наркоманії.
Вас били/б'ють батьки? А ваших друзів, знайомих? Ви схвалюєте це, вважаєте це ефективним? Прикладатимете руку до виховання власних дітей?
У селі в нашої свині народилися поросята. Я і досі не розумію чому, але мені суворо заборонили розповідати про це будь-кому. Ну а як же ж не розказати, коли тобі 5 років, а вони такі рожеві й гарненькі?)) Я не тільки розказала про це сусідському хлопчику, з яким дружила, а ще й привела показати. І це був один-єдиний раз, коли тато біг за мною через село із ременем у руці (я, кстаті, неймовірно швидко тоді бігала). І таки наздогнав, шо, канєшно, очінь жаль.
Це найвеселіша п*ятниця на весь мій час роботи в офісі. У нас офігенний потоп, прорвало в сусідів все, що тільки можна, і вода прибуває піпець якими темпами, зупинити неможливо. Щойно всім кагалом стояли вичерпували. Отета тімворк, йоба!!! По коліна мокрі. А по офісу компи, системні блоки по підлозі, купа шнурів. Давай бігом відключать, піднімать. Моє місце на возвишеніі одного метра, так шо очінь повєзло. Ждьом аварійку. Как харашо, що в мене гумові тапки були із собою. Тьотю щойно круто шандарахнуло. Повний алєс, ахтунг і волшебство в одном флаконе.
- Іт воз е ріаллі біг тредеджі... - Ткаченко, не тредеджі, а треджеді! Це вже Продіджі переслухали.
Мені було 10, а брату 15. Гівняний табір у Карпатах, куди ми поїхали з оркестром. Щовечора в маленькому, більше схожому на хлів, приміщенні були дискотеки. І всі завжди чекали цієї пісні. Вся кімната заливалася оранжевим світлом лампи (типу таких, які стоять на ментівських машинах, тільки оранжева) і всім зносило башку. Ця лампа і ця пісня - нерозривна асоціація вже до кінця життя, мабуть. Туру-дуру-ту-ту ту туру-дуру... Всьо, накрило ностальджі з головою.
Єсть такая маза, що на культурні заходи Шенген видається бесплатно. Хто знає, де взяти зразок "культурного" запрошення? У нас кагбе концерт, але важливо підкреслити, що це Культура Культурівна Культурович. Поможитє. Посібо.
Чомусь згадалося, як в золоту осінь 2005-го на екскурсії в замок Конопіштє, де проходив лицарський турнір і всяка проча бодяга, в шатрі з їдлом і питвом я купила розливного козла. А потім підійшла і купила ще. І не одне, а два, тільки для того, щоб блєснуть знанням, що я знаю, що чеською правильно казати "dvě piva", а не "dva piva", як кажуть усі наші. На той час я зі шкіри лізла, шоб ніхто упасі бг не здогадався, що я не чешка. І конєшно ж, нах*ярилася тим пивом вмить. Потім відбувся офігенно бурхливий діалог із чехом, який нас туди привіз, а 1.5 години в електричці до Праги випали з мого життя. Це не те, що ви подумали, я просто відключилася:) Зараз я вже не часто готова на такі соціально-лінгвістичні експерименти. Хоча доказано Евклідом, Зануссі і ко, що алкоголь сприяє вивченню іноземних мов, розширенню словникового запасу і підвищенню розуміння. Стільки історій вже чула, що після ящика горілки починаєш говорити досєлє нєзнамим язиком і розумієш усе покручє любой собаки. І все одно поділіться. Я колекціоную!
Вчора була в Епіцентрі й дізналася, що таке разривная сіла пріобрєла замєчатєльну красіву цепь із замком. Рєшено: завтра на роботу на вєліку! Всі, хто хоче мені сказати "маладєц", you are welcome! ;)))